Орфографічний словник української мови. 2005.
укочувати — I (вко/чувати), ую, уєш, недок., укоти/ти (вкоти/ти), очу/, о/тиш, док., перех. Робити рівною, гладкою поверхню дороги, шляху і т. ін., їздячи або обробляючи котком. II див. вкочувати I … Український тлумачний словник
накочувати — ую, уєш, недок., накоти/ти, очу/, о/тиш, док. 1) перех. Котячи, переміщати, накладати що небудь на щось. || тільки док. Привалити, обкласти, покрити щось чим небудь. || Котячи, збільшувати. 2) перех. Багато і довго їздячи, утрамбовувати,… … Український тлумачний словник
вкотити — I див. вкочувати I. II див. укочувати I … Український тлумачний словник
вкочувати — I (уко/чувати), ую, уєш, недок., вкоти/ти (укоти/ти), вкочу/, вко/тиш, док., перех. 1) Котячи, просувати всередину, у межі чого небудь. 2) розм. Те саме, що в їжджати I; заїжджати. II див. укочувати I … Український тлумачний словник
наїжджувати — ую, уєш, недок., наї/здити, ї/жджу, ї/здиш, док., перех. 1) Тривалою їздою утрамбовувати, укочувати дорогу або яку небудь ділянку поверхні. 2) Привчати коня до їзди в упряжі, під сідлом, до рівного і швидкого бігу; виїжджувати. 3) тільки док.,… … Український тлумачний словник
роз'їжджувати — ую, уєш, недок., роз ї/здити, ї/жджу, ї/здиш, док., перех., рідко. 1) Частою їздою торувати, укочувати, робити придатним для проїзду (дорогу, шлях і т. ін.). 2) Псувати, робити непридатним для проїзду (дорогу, шлях і т. ін.) … Український тлумачний словник
уїздити — I у їздити (в ї/здити), уї/жджу, уї/здиш, док., перех. Багато, довго їздячи, укочувати, робити рівним, твердим (дорогу, шлях і т. ін.); уторувати. II уїзд ити див. в їжджати I … Український тлумачний словник
укотити — I див. укочувати I. II див. вкочувати I … Український тлумачний словник
укочування — I (вко/чування), я, с. Дія за знач. укочувати I і укочуватися I. II див. вкочування I … Український тлумачний словник
укочуватися — I (вко/чуватися), ується, недок., укоти/тися (вкоти/тися), о/титься, док. 1) Ставати рівною, гладкою від їзди чи оброблення котком (про поверхню дороги, шляху і т. ін.). 2) тільки недок. Пас. до укочувати 1). II див. вкочуватися I … Український тлумачний словник
